Методичний кейс
Сім підказок батькам дитини, яка має порушення мовлення
- Аналізуйте рівень розвитку мовлення
Звертайте увагу на те, як розвивається мовлення вашої дитини. Порівнюйте рівень його розвитку з віковими нормами. Якщо вам складно визначити, чи є в дитини порушення мовлення, то зверніться до фахівця.
- Починайте корекцію якомога раніше
Не чекайте, що мовленнєві порушення зникнуть самі. Якщо помічаєте прояви порушення мовлення, одразу звертайтеся до фахівця. Фразове мовлення значно легше корегувати в дітей до п’яти років, звуковимову — до семи років. У старшому віці складніше поставити звуки та автоматизувати їх.
- Співпрацюйте з логопедом
Дослухайтеся до порад фахівця, не ігноруйте завдання, що він рекомендує повторювати вдома. Адже позитивного результату в корекції мовлення дітей можна досягти лише за умови систематичної роботи.
- Не пропускайте корекційні заняття
Пам’ятайте, що систематична робота з дитиною — це запорука успіху. Тому намагайтеся не пропускати корекційні заняття. Адже перерва в тиждень-два може звести нанівець роботу кількох місяців. Тому безперервно працюйте із дитиною, аби досягти найліпшого результату.
- Розвивайте моторику
Пропонуйте дитині вправи на розвиток дрібної моторики, яка сприяє розвитку мовлення. Використовуйте вправи та ігри, під час яких дитина здійснює дрібні рухи пальцями. Також стимулюйте дітей до фізичної активності, наприклад відведіть на заняття із плавання або танців.
- Контролюйте мовленнєвий негативізм
Слідкуйте, чи не з’являється у дитини мовленнєвий негативізм. За перших ознак змінюйте формат занять, їхню складність, щоб дитина отримувала досвід успіху, більше займалася у формі гри та відчувала себе в безпеці.
- Дійте раціонально
Завжди спрямовуйте свої зусилля на конструктивні дії: шукайте допомогу, вчіться нового тощо. Налаштовуйтеся на прогрес. Що шукаєте, те знайдете. Хочете знати більше про порушення — почитайте про нього, про техніку та прийоми його корекції. Не шукайте жахливі історії з інтернету, шукайте шляхи розв’язання проблеми.
В чому полягає філософія професії вихователя-методиста в ЗДО.
Як свідчить досвід, без глибоких теоретичних знань і системи практичних навичок, а лише на любові до дітей не зможуть розвинутись в педагогові інтелектуальні здібності та високий професіоналізм.
Саме тому, методична робота в ЗДО має бути пошуково-дослідницькою, а не просвітницько-пропагандистською чи інформативною.
Такий підхід до організації роботи в ЗДО спонукає педагогів до самовдосконалення, яке відбувається у процесі різних форм методичної співпраці.
Професія педагога вимагає особливого відчуття оновлення тенденцій суспільного життя та різноманітних нововведень. З огляду на це вихователю необхідно вносити корективи до своєї роботи з дітьми і бути готовим до сприйняття нових реалій сучасного дошкільного виховання, мати достатні вміння та навички використання інновацій, нових педагогічних технологій та їх творчу трансформацію в освітній процес дошкільного закладу.
Відомо, що тільки творчий педагог зможе виховати творчу особистість. Тому вся робота вихователя-методиста з педагогічними працівниками дошкільного закладу має спрямовуватися на формування в них творчого ініціативного потенціалу, творчих здібностей та вмінь впроваджувати у практику ідеї креативної педагогічної системи.
Саме такий «шлях» і приведе до плекання творчої особистості дошкільного працівника.
Не менш важлива роль в роботі вихователя-методиста відводиться створенню відповідної атмосфери, в якій кожен педагог буде прагнути до професійного вдосконалення.
Отже, основним завданням організації методичної роботи вихователя-методиста в сучасному дошкільному закладі є розвиток і підтримка творчого, грамотного педагога і в цілому педагогічного колективу. А в результаті матимемо: творчо розвинену особистість , творчий педагогічний колектив, на чолі з творчою директоркою, творчу методичну спільноту, творчого вихователя, який спрямовуватиме зусилля на всебічний творчий розвиток особистості дитини.
Програма «Українське дошкілля»
Концептуальна ідея програми полягає у виробленні оптимального варіанту реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти,сучасних підходах до розвитку, навчання і виховання дитини раннього та дошкільного віку. Автор – Олександра Білан, за загальною редакцією Олени Низьковської.
Мета програми: розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми від двох до шести років, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.
Завдання програми «Українське дошкілля»:
•реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання;
•сприяти формуванню системи цінностей дошкільників;
•розвивати життєві компетенції;
•збагачувати загальну культуру дітей;
•сформувати уявлення про цілісну картину світу.
Структуру програми визначають освітні лінії розвитку дитини. Програма відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти: реалізація особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти, прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу. Програма синтезує історичні надбання, нові досягнення теорії та практики
дошкільної освіти, актуальні суспільні вимоги до неї, забезпечуючи гармонійний розвиток дитини. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років. Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу педагогові в освітньому процесі орієнтуватися на психологічні особливості розвитку дитини.
Свої завдання дошкільний навчальний заклад реалізує у тісній співпраці зі сім`єю: активне залучення батьків до освітнього процесу, консультування з питань психолого-педадогічної підготовки до виховання дітей. Саме тому розділ «Співпраця зі сім`єю» передбачає напрями спільної діяльності педагога і батьків із забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини.
У програмі визначено завдання з різних напрямків роботи з дітьми:
•фізичний;
•соціально-моральний;
•емоційно-ціннісний;
•пізнавальний, мовленнєвий;
•художньо-естетичний;
•креативний.
Програмові завдання побудовано з використання оптимальної інтенсивності мислення та мовлення, що відповідає віковим можливостям дітей. Показники компетентності, якими закінчується кожен підрозділ Програми, вихователь може використати для визначення рівня розвитку дитини в кінці навчального року. З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку, Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку тощо.
Методична робота Новогуйвинського закладу дошкільної освіти спрямована на:
-вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;
-стимулювання творчого потенціалу педагогів;
- підвищення педагогічної культури педагогів;
- вдосконалення педагогічної майстерності;
- розвиток спеціальних умінь та навичок;
- формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Мета методичної роботи:
вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Поради педагогам.
Спілкуємося з батьками
П’ять правил онлайн-комунікації з батьками вихованців.
Дотримуйте етикету — подавайте приклад адекватної комунікації.
Пишіть літературною українською без помилок. Формулюйте повні речення. Не скорочуйте слів і не переходьте на сленг. Не зловживайте смайлами.
Пишіть слова «добрий день» повністю, а не «ДД», «добре, гаразд», а не «ок», «зрозуміло» замість «зрз» тощо.
Телефонуйте, якщо вас не розуміють.
Для того щоб знизити ризики непорозуміння, ліпше зателефонувати, особливо якщо питання потрібно ґрунтовно обговорити.
Не переходьте на особистості, будьте об’єктивні.
Пам’ятайте, що листування можна скопіювати, зробити скрин, а розмови записати й поширити. Контролюйте все, що пишете та говорите, щоб захистити себе від потенційного цькування.
Пишіть конкретной чітко.
Уникайте двозначних формулювань. За потреби конкретизуйте інформацію, щоб батьки ліпше зрозуміли. Використовуйте чати за призначенням, не надсилайте повідомлень не за темою.
Дотримуйте правил публічної дискусії.
Пам’ятайте, що спілкування у груповому чаті — це публічний полілог. Для особистих розмов є приватні чати. Правила комунікації у групових чатах ліпше визначати разом із батьками.